«ДУХОВНА ВЕСНА»
З 23 лютого у всіх православних Церквах розпочався Великий піст. Називається він так, тому що це – найтриваліший піст Церковного року. Закінчиться він 12 квітня у день свята Воскресіння Христового.
Взагалі саме явище посту відоме у багатьох релігіях ще з давніх часів: перед якоюсь важливою подією люди готували себе і духовно, і фізично. Проте, з часом, суть посту почалася зводитися до переважаючого питання щодо їжі, забуваючи про головну місію посту – самоаналіз людини своєї духовної сторони життя. Адже, піст – то не дієта. То – можливість зупинитися у бурхливому повсякденні, у життєвому русі і запитати себе: «Куди я йду? Для чого? Чи потрібен мені цей шлях? Яку користь я отримую від нього?». І, через призму відповідей на ці запитання, будувати свій подальший життєвий маршрут.
Якщо говорити про більш глибинне значення Великого посту – це трансформація свого внутрішнього «я» через боротьбу зі своїми пристрастями з якими ми ніби зрослися, але які керують нами. Тому що першопочаткова привілея людини, як вінця творіння Божого – бути вільною. А, якщо є тяжіння до чогось, якщо щось контролює нас – ми уже не можемо назвати себе вільними. Тому піст вивільняє людську природу, знову наповнює її божественним началом. Їжа виступає лише як один із інструментів, один із засобів контролю над усім у своєму житті. Їжа без духовної складової посту – це звичайна дієта (яка, якщо неправильно до неї підійти, може навіть більше нашкодити, ніж принести користі).
Тому, нехай цей час самоосмислення не пройде повз наше життя. Щоб, духовно і якісно провівши цей час, ми в повній мірі відчули радість найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового!
