«Я хочу тут працювати!»
Протягом 26-28 травня 2025 року у виробничих цехах Крюківського вагонобудівного заводу було особливо гамірно – окрім звичного виробничого шуму там ще дзвінко лунали й дитячі голоси. Наше підприємство прагне популяризувати свою діяльність і продукцію на усіх рівнях. Із цією метою зокрема й були організовані екскурсії для учнів загальноосвітніх навчальних закладів правобережної частини Кременчука. Загалом на КВБЗ цими травневими днями побувало 115 школярів у супроводі 10 вчителів – активісти шкільного життя, учасники й переможці олімпіад, а також діти й онуки вагонобудівників. Удома вони часто чують захоплюючі розповіді про те, як на заводі народжуються вантажні й пасажирські вагони та дизель-поїзди, тож із нетерпінням чекали можливості побувати там, де працюють їхні рідні.
Наше підприємство відвідали групи учнів із кременчуцьких гімназій № 7, 9, 22, 23, 29, міського ліцею № 6. Юних екскурсантів біля центральної заводської прохідної зустрічали начальник навчально-виробничого центру відділу кадрів Максим Гудованний, в.о. начальника відділу історії заводу і молодіжної роботи Юлія Троян. Директор із виробництва та сервісу ПАТ «КВБЗ» Тарас Беценко став на ці три дні головним екскурсоводом.
Кожна з екскурсій розпочиналася з короткого інструктажу з техніки безпеки, а потім юні гості сідали у автобус і рушали за заздалегідь визначеним маршрутом. Дорогою Тарас Миколайович ділився цікавими фактами про завод: «У нас працює майже 4 тисячі чоловік. Виробничі потужності підприємства дають змогу виготовляти до 40 вантажних вагонів на добу і до 10 пасажирських вагонів на місяць».
На дільниці з виготовлення деталей для транспорту соціального призначення півскатно-візкового цеху діти з інтересом розглядали новенький, щойно зібраний візок. «Це ходова частина, до якої кріпиться колісна пара, щоб пасажирський вагон міг рухатися залізничними магістралями. Кожен такий візок – це високотехнологічний виріб, який складають на Крюківському вагонобудівному заводі повністю з комплектуючих вітчизняного виробництва», – простими словами пояснював Тарас Миколайович дітям складні технологічні процеси.
Наступним пунктом екскурсійного маршруту став корпус пасажирського вагонобудування, де наразі триває складання чергової партії пасажирських вагонів із державного замовлення на 66 одиниць. Школярі, затамувавши подих, спостерігали, як робітники цеху за допомогою кантувача перевертали уже готову раму майбутнього вагона. Тим часом на сусідній виробничій дільниці зварники чаклували над кузовом іншого, з’єднуючи готові частини. А третій кузов, пофарбований і виблискуючий у світлі потужних ламп темно-синім глянцем, трудівники вже обладнували склопакетами.
«Загалом над виготовленням кузова одного пасажирського вагона трудяться 25 зварників і 15 слюсарів», – від Тараса Миколайовича діти дізнавалися про те, наскільки кропіткою й складною є ця робота. Їм усе було цікаво, й вони ставили безліч запитань. «А скільки важить вагон?», «Як витримують рейки таке велике навантаження?», «У Карпати їздитимуть ці вагони?» – на них відповідав зокрема й голова правління – директор ПАТ «КВБЗ» Максим Крамаренко. До речі, саме з його ініціативи була створена й реалізується на підприємстві соціально орієнтована програма «Діти – наше майбутнє».
Школярі були в захваті від великих верстатів й інших механізмів, за допомогою яких на заводі складають сучасні пасажирські вагони. Багато хто з них уперше на власні очі побачив, як працює мостовий кран, як він із легкістю підіймає вантажі вагою в кілька тон і переміщає їх із одного місця на інше. Дітвору це видовище настільки вразило, що один хлопчина не зміг стримати емоцій: «Я хочу тут працювати!»
А учениця 6 класу ліцею № 6 Уляна Саражин, якій дуже сподобалася екскурсія, сказала: «Я заради пасажирських вагонів і приїхала – дуже хотіла їх побачити». І мрія цієї дівчинки здійснилася: вона змогла роздивитися із середини нові пасажирські вагони виробництва КВБЗ. Зокрема – розширене й обладнане усім необхідним купе для людей з обмеженими фізичними можливостями, де встановлене функціональне ліжко на пульті управління, й інше звичайне – для відпочинку супроводжуючої її особи.
Марку Марченку, учню 6-го класу Кременчуцького ліцею № 6 теж дуже сподобався сучасний пасажирський вагон: «Він такий зручний, і тепер я мрію саме такими вагонами їздити на спортивні змагання».
Кінцевим пунктом екскурсійного маршруту було відвідання музею історії нашого підприємства. Там дітей зустрічав директор із персоналу, соціальних питань та режиму Олександр Нікіфоров. Він побажав дітям вдалого закінчення навчального року, приємних літніх канікул і запросив їх на наступні екскурсії, а в майбутньому – долучатися до дружної заводської трудової родини.
У музеї діти з інтересом розглядали мініатюрні корпуси діорами «Крюківські вагонні майстерні», зразок токарного верстата, деталізовані моделі пасажирських і вантажних вагонів та іншої продукції виробництва КВБЗ, старовинні й сучасні світлини, на яких представлене життя різних підрозділів Крюківського вагонобудівного заводу.
На одній із фотографій на стенді про діяльність КСК «Вагонобудівник» п’ятикласники Олег і Сашко Бреженки впізнали на фото себе – обоє займаються футболом і грають за дитячий футбольний клуб «Ягуар». Мама хлопчиків Алла Бреженко очолює одне з бюро проєктно-конструкторського управління КВБЗ.
На згадку про екскурсію на Крюківський вагонобудівний завод, де працюють їхні батьки, дітвора отримала сувеніри – календарі, ручки, блокноти із корпоративною символікою, а також смаколики – сік та приготовані в заводському комбінаті громадського харчування тістечка.
Екскурсія Крюківським вагонобудівним заводом сподобалася не лише дітям, а й їхнім учителям. Вони були приємно вражені чистотою й високим рівнем організації робочих процесів у корпусі, де складають пасажирські вагони, а також доступністю подачі інформації про роботу високотехнологічного підприємства. «Під час карантину й воєнного стану наші діти скучили за подібними активностями, тож цієї екскурсії на вагонобудівний завод вони дуже чекали. Спасибі вам велике за змістовну й цікаву екскурсію», – поділилася враженнями класна керівниця 5-го класу гімназії №7 Олена Погрібняк. А її колега, класна керівниця 6-го класу Кременчуцького ліцею № 6 Оксана Сергієнко залишила на сторінках книги відгуків відвідувачів музею схвальний запис.
