Введення у храм Пресвятої Богородиці

21 листопада більшість православних Церков світу (в тому числі і Православна Церква України) вшановує одна з дванадцяти найбільших свят Церковного року – Введення у храм Пресвятої Богородиці.
Коли Марії, майбутній Матері Ісуса Христа, виповнилося 3 роки – Її батьки виконали обіцянку дану при народженні: присвятити дитину на служіння Богу. За іудейською традицією, того дня в оселі Йоакима та Анни зібралися родичі та близькі друзі. Це був радісний день. А потім – після сімейного свята, усі разом провели Марію до храму. Це була урочиста процесія: попереду ішли незаміжні дівчата у білому одязі зі свічками в руках, потім – трирічна Дівчинка, за нею – усі рідні та близькі. Коли процесія дійшла до Єрусалимського храму, то, за переданням, Марія сама подолала сходинки, які вели до вхідних дверей, а першосвященник на порозі сам зустрів Її і ввів у Святеє святих – найголовніше місце у храмі.
Проте, цей передання не є абсолютним підтвердженням того, що така подія мала місце в реальному житті. Що ж ми тоді святкуємо?
В першу чергу цей Церковний переказ нагадує нам про те, що будь-які обіцянки треба виконувати: чи то Богу ми їх даємо, чи людям. І тут якраз приклад Йоакима та Анни (батьків Діви Марії) є справді вдалим. По-друге, ми ще раз нагадуємо собі, що саме Пресвята Богородиця стала отим «Святеє святих» – вмістилищем Бога, Який саме через Свою Матір воплотився у людській природі.
Тобто, це свято ще раз нагадує нам про життя Діви Марії, як приклад смиренного служіння Небесному Отцю.
Пресвята Богородице, спаси нас!