Христос народжується – славте, Христос з небес – зустрічайте

Зима – то пора року, яка справді багата святами. І найбільше з них – Різдво Христове. Колядки, Свят-вечір, вертепи, віншування, кутя та 12 пісних страв – усе це наповнює серце теплом та отією тихою радістю, яку несе в собі сама суть цього, одного з дванадцяти найбільших, свят Церковного року.

Більше 2000 років тому у містечку Вифлиємі відбулася подія, яка була далеко не пересічною: Творець для того, аби подолати бар’єр між Собою та вінцем Свого творіння – людиною, для того, аби зцілити людську природу і дати їй можливість віднайти божественність – Сам стає Людиною, народжується тілом від Богородиці і стає Дороговказом для тих, хто хоче йти по земному шляху до Престолу Творця. Христос протягом всього свого земного показує Своїм прикладом, що людина може протистояти спокусам, оминати гріх та поєднуватися з Богом. Різдво Христове – це виконання отієї обіцянки, яку Господь дав Адаму та Єві після гріхопадіння, це той рятівний круг, який Творець кинув Своєму творінню, аби воно змогло врятуватися від бурхливих вод життєвого моря.

На жаль, сьогодні ми в Україні бачимо тенденцію, яку давно уже спостерігають в країнах Європи: сполучення слів «Різдво Христове» зменшується до «Різдво», оті наші цінності та традиції звужуються до подарунків рідним та близьким, а духовна складова свята змінюється маркетинговими впливами – передсвятковими знижками та яскравими рекламними баннерами. Ми все частіше починаємо забувати Того, чиє народження святкуємо…

Тому сьогодні, коли наша країна проходить вогонь війни, коли московська орда намагається стерти нас з лиця Землі як націю та народ – ми повинні відроджувати свою самоідентичність, наближатися до Бога, жити один з одним згідно із законами християнської моралі. Тоді є шанс, що після закінчення війни ми залишимося не як роздріблена держава, а як цілісний організм, який цінує свою землю, свою культуру, свою мову та свою духовність.

У дні Різдвяних свят слід, у першу чергу, пам’ятати за тих, хто сьогодні тримає небо над нами – наших Захисників та Захисниць, які щодня віддають найдорожче – свої життя. І замість пишних святкувань і десятків страв – скинути третій-четвертий-десятий донат для нашого війська; допомогти тим, хто поруч, також відчути світло події Народження Спасителя.

Нехай миром та любов’ю наповнюються наші душі та серця та наша українська земля!

Христос народжується! Славімо Його!